У другу неділю травня в Україні відзначають День матері – свято, яке традиційно асоціюється з теплом, квітами і словами вдячності. Та за красивими листівками часто залишається інша сторона материнства – безсонні ночі, постійна тривога, складні рішення і щоденна відповідальність за дитину.
Материнство без прикрас
Особливо гостро це відчувається під час війни, коли мами змушені бути для своїх дітей не лише опорою, а й джерелом спокою навіть під час небезпеки. Про материнство без прикрас, життя між тривогами, виховання дітей і пошук сил у простих речах розповідає історія Оксани Соболь.
Оксана Соболь мріяла про велику родину ще з дитинства, але саме після початку війни у 2014 році вирішила більше не відкладати цю мрію. Сьогодні разом із чоловіком вона виховує десятьох дітей, створивши дитячий будинок сімейного типу. Найважче у вихованні – не побут і навіть не втома, а щоденна боротьба за дитячу довіру, мотивацію і віру у майбутнє.
Особливе материнство під час війни
Дніпрянка Юлія Огер виховує двох синів, і досвід материнства для неї поєднує як звичні щоденні клопоти, так і постійну увагу до потреб старшого сина з особливостями розвитку. У цих реаліях війна лишає свій слід на сім’ї.
Для Оксани Соболь День матері виглядає не як урочисте свято. Це, швидше, день, коли всі хочуть бути поруч із мамою. Її ідеальний день – це побути вдома, працювати в саду, вирощувати помідори з дітьми самі – від насіння. І саме такі прості речі дають їй найбільше сил та натхнення.
