12 травня усьому світові відзначають День медичних сестер – професійне свято людей, які щодня першими приходять на допомогу пацієнтам і залишаються поруч у найскладніші моменти. У Дніпрі ця дата – привід розповісти історії медсестер, для яких робота давно вийшла за межі обов’язків і стала справжнім покликанням.
Історія медсестри Тетяни Ларіної
Тетяна Ларіна прийшла у професію ще зовсім юною. За понад 20 років вона працювала у пологовому відділенні, дитячому садку на Донеччині, а після початку повномасштабної війни продовжила свою справу вже у Дніпрі. Тетяна обрала цю професію, бо їй подобається допомогти людям. Навчалася разом із подругою, з якою ходили до однієї школи.
Після навчання Тетяна працювала акушеркою у пологовому відділенні у Покровську на Донеччині. Спочатку молоду спеціалістку не ставили на пологи – вона працювала палатною акушеркою. Лише з часом почала працювати безпосередньо у пологовій залі. За роки роботи Тетяні запам’яталося чимало історій. Одна з них – про зовсім молоду породіллю.
Історія медсестри Альони Фісун
Професія медичної сестри потребує витримки, співчуття та щоденної роботи з хвилюванням людей. Часто ця справа стає справжнім покликанням, навіть якщо людина розуміє це не одразу. Альона Фісун, старша медсестра «ОН Клінік Дніпро», вже 17 років у медицині.
- Альона згадує свій шлях до професії з посмішкою.
- Її рішення стати медсестрою було підтримано сім’єю.
- Альона підкреслює важливість співчуття та витримки у своїй роботі.
Ці історії дніпровських медсестер є свідченням того, що їхня робота – це не тільки обов’язок, а й справжнє покликання.
